14 країн  Європейського Союзу, Енергетичного співтовариства та Україна 10 липня в м. Дубровник (Хорватія) підписали меморандум про інтеграцію газового ринку і диверсифікацію джерел постачання газу.

Згідно з підписаним документом, сторони прискорять темпи будівництва відсутніх ланок газової інфраструктури, а також працюватимуть над оптимізацією використання існуючої інфраструктури, зокрема, для реверсних поставок. До ряду проектів, які були визначені як пріоритетні в

Плані дій, доданому до Меморандуму, належать:

• Транс-Адріатичний газопровід (ТАР),
• термінал СПГ в Хорватії та системи видачі із нього,
• модернізація газотранспортної системи в Болгарії та Румунії,
• інтерконнектори між Грецією та Болгарією і між Сербією та Болгарією,

Крім цього, пріоритетним є проект створення фізичної реверсної поставки природного газу з Румунії в Україну через пункт Ісакча (Румунія), а також збільшення гарантованої потужності інтерконнектора Угорщина-Україна.

Загалом інфраструктурні проекти мають самостійно фінансуватися сторонами меморандуму, але коли це необхідно для їх своєчасного завершення, сторони, зі згоди країн Центрального та Південно-Східного Європейського газового сполучення (CESEC), зможуть залучати кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського фонду стратегічних інвестицій (EFSI).

В даній фазі розвитку CESEC проект Eastring детально не розглядається, через суттєву відмінність від інших, більш регіонально орієнтованих проектів, зокрема через його розміри, цілі і сферу охоплення і тому, він не може бути оцінений в регіональних рамках виконання CESEC. Аналогічним чином, інші великі трубопровідні проекти, такі як TESLA, в даний момент не включаються в рамки регіонального моделювання CESEC. Крім того, Іонічно-Адріатичний трубопровід (ІАР), або інтерконнектор Румунія-Сербія, які не були розглянуті досі, будуть частиною наступного етапу реалізації ініціативи CESEC.

З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що Україна дійсно зробила суттєвий крок на шляху інтеграції до Європейського союзу, а саме в сфері енергетичної безпеки. Наведені дані свідчать про бажання країн-партнерів ЄС допомогти Україні шляхом створення нової та оновлення існуючої енергетичної інфраструктури. В той же час, на нашу думку, Україна повинна більш наполегливо та системно захищати свої інтереси на європейському енергетичному ринку.