Екологічна безпека української частини Євро-Азійського

нафтотранспортного коридору

Реформування нафтогазового комплексу та створення НАК "Нафтогаз України" покликане забезпечити не тільки надійне функціонування галузі, а й концентрацію фінансових ресурсів для цілеспрямованого використання. Адже капітальне будівництво об'єктів, що дозволять диверсифікувати джерела надходження енергоносіїв в Україну, потребує чималих коштів.

Головною метою будівництва морського нафтоперевалочного комплексу "Південний" та з'єднувального нафтопроводу МНПК "Південний" – Західна Україна, які входять до української ділянки Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, є саме забезпечення багатоваріантності шляхів надходження нафти в Україну. Це має велике значення для енергетичної незалежності держави. Реалізація цього проекту (потужність першої черги української частини - 9 млн. тонн нафти в рік) сприятиме процесу інтеграції України до Європейського співтовариства, забезпечуючи надходження каспійської нафти на європейський ринок.

При проектуванні морського нафтоперевалочного комплексу "Південний" і з'єднувального нафтопроводу "Одеса-Броди" фахівці галузі провели всебічну оцінку проектної документації цих об'єктів. Державною екологічною експертизою було визнано, що природоохоронні заходи, передбачені в проекті, забезпечують екологічну безпеку в процесі будівельних робіт та експлуатації нафтопроводу, а будівництво та експлуатація морського нафтоперевалочнного комплексу в порту "Південний" не призведе до процесів деградації екосистеми Аджилакського лиману.

Представлена проектна документація корегує проект 1993-1994р.р. у зв'язку з перенесенням приймального причалу в акваторію Аджилакського лиману. Замість плавучого буя-причалу, розташованого в морі, запропоновано будівництво першої черги стаціонарного причалу в порту "Південний" на приймання 9 млн. т. нафти на рік, з поступовим збільшенням до 40 млн. т. на рік у 2005 році.

При виборі місця будівництва нафтоперевалочного комплексу були досліджені можливі варіанти розміщення з урахуванням наявності глибоководних підходів і осадки танкерів вантажністю до 80 тис.т., відстані до існуючих нафтопроводів, розвитку берегової інфраструктури, соціально політичних аспектів розміщення об'єкта з огляду на стратегічне значення МНПК. Портові об'єкти і споруди МНПК забезпечують приймання, безпечну стоянку і комплексне обслуговування нафтоналивних суден. При цьому розміщення об'єктів та споруд визначено з урахуванням рельєфу місцевості, рози вітрів, інфраструктури шляхів.

Зазначимо, що під час будівництва передбачено заходи з мінімізації негативного впливу на геологічне середовище: забезпечення стійкості схилів при виконанні робіт, відведення дренажних вод у разі викриття водоносного горизонту. Важлива відсутність будь-яких цінних мінеральних копалин на площі виконання земельних робіт.

Для захисту продуктивного шару грунту, який порушить підземне прокладання трубопроводів, передбачена технологічна рекультивація. Буде знято продуктивний шар з ділянок, де існує небезпека забруднення, після прокладання трубопроводів траншеї засиплять мінеральним грунтом. Для відновлення передбачена біологічна рекультивація, що включає в себе весняне боронування, внесення органічних та мінеральних добрив, культивацію.

У проекті технологічної частини МНПК врахований світовий досвід у галузі приймання, зберігання, транспортування нафти, що забезпечує надійну і безперебійну роботу МНПК і об'єктів транспорту, зводить до мінімуму негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Обробку суден на МНПК планується здійснювати за сучасними технологічними схемами, прийнятими у світовій практиці з використанням нафтоналивних суден, обладнаних автоматичною системою контролю вантажних операцій, яка стежить за осадкою судна, рівнем нафти під час вантажно-розвантажувальних робіт.

Для захисту технологічних трубопроводів передбачено установку аварійних клапанів для скидання нафти в резервуари. Високий ступінь комплексної автоматизації технологічних процесів і обладнання МНПК значно знижує ризик аварійних ситуацій та мінімізує їх наслідки.

Розроблено комплекс організаційно-технічних заходів для недопущення аварійних ситуацій, пов'язаних із розливом нафти. На МНПК діятиме служба ліквідації розливів нафти. Комплекс буде оснащено нафтозбірником та бонопоставником, спеціальним обладнанням, призначеним для ліквідації аварійних та експлуатаційних розливів нафти об'ємом до 100 т. При необхідності залучатимуться додаткові сили МінНС, флоту, авіаціі.

Резервуари захищаються по периметру залізобетонними стінками, висота яких розрахована на утримання нафти в об'ємі одного резервуара у випадку аварійного розливу. Кожний резервуар відокремлений від інших залізобетонною стіною заввишки 1,3 м.

Щоб не забруднювати грунт та грунтові води передбачено створення багатошарового протифільтраційного екрана. Відповідно до робочого проекту вже виконані роботи зі створення екрана в каре (територія всередині обвалування) резервуарів та під резервуарами (глина, бітум, плівка). Щоб уникнути забруднення акваторії стоками передбачається відведення виробничо-дощових вод на комплекс очисних споруд МНПК, потужністю 500 м3/добу, а потім - на очисні споруди порту "Південний". Схеми скиду стічних вод узгоджені з відповідними службами порту "Південний", Одеського припортового заводу, обласною СЕС.

Максимальна розрахункова концентрація забруднюючих речовин у районі перспективної забудови порту "Південний" складе значно нижчий за граничнодопустиму концентрацію рівень. У відповідності до прийнятої класифікації рівень забруднення оцінюється як допустимий, ступінь безпеки - безпечний.

У проекті виділено низку забруднюючих речовин, що підлягають систематичному контролю. Передбачено оперативний екологічний моніторинг повітря на територіях нижнього та верхнього техмайданчиків. Оперативний екологічний моніторинг дозволить контролювати концентрацію забруднюючих речовин у повітрі робочої зони і, у випадках підвищення ГДК, інформувати диспетчера для вживання відповідних заходів. Це також надасть можливість контролювати концентрацію забруднюючих речовин, які надходять у повітря на ділянках кордону санітарно-захисної зони, орієнтованих на направлення до селітебних зон. Система моніторингу передбачає встановлення вимірювальних станцій.

Для зменшення викидів забруднюючих речовин у повітря всі резервуари МНПК обладнані плаваючим дахом, що зменшує викиди в 6-10 разів. Щоб зменшити викиди у районі нижнього майданчика на Аджилакськомулимані використовуватимуть низькосірчисті види танкерного пального. Нормативний розмір санітарно-захисної зони для нафтокомплексу, згідно з вимогами "Санітарних правил для морських та річних портів" складає 500 м.

На підставі проектних показників розроблено проект організації санітарно-захисної зони МНПК. Він отримав позитивний висновок Міністерства охорони здоров'я. Інститут "ЧорноморНДІпроект" розробив "Схему розвитку портово-промислового комплексу в районі Аджилакського лиману".

Для будівництва портових об'єктів та споруд МНПК в акваторії порту "Південний" для створення проектних глибин передбачено виконання днопоглиблювальних робіт в об'ємі 1,515 млн.м на площі 33 га.

Безаварійна робота МНПК багато в чому залежить від грамотної роботи обслуговуючого персоналу і від умов, у яких йому доведеться знаходитися і взаємодіяти з екіпажами оброблюваних танкерів. Тому буде приділятися особлива увага навчанню обслуговуючого персоналу. Неодмінною передумовою, що забезпечує зниження аварійності, у тому числі з розливами нафти, є устаткування робочих місць таким чином, щоб оператори могли чітко виконувати технологічні інструкції в безпечних умовах.

Оскільки витікання нафти часто трапляється з вини оброблюваних суден, передбачено особливу увагу до цього джерела ймовірних розливів. Добір танкерів-перевізників відбуватиметься з урахуванням їхнього віку (до 15 років), технічного стану, досвіду і дисципліни суднового екіпажу, що повинні підтверджуватися міжнародними документами.

Діями, що виключають аварії, у тому числі пов'язані з розливом нафти, є гідрометеорологічні і навігаційні обмеження судноплавства в районі порту "Південний" і виконання робіт з нафтоперевалу. Тому в організаційних і технологічних документах МНПК і в портових правилах враховуватимуть обов'язковий лоцманський і радіолокаційний супровід,додаткові заходи зі швартування при погіршенні погодних умов, обмеження переміщення плавзасобів при поганому баченні, значному вітрі і хвилюванні.

На основі світового досвіду роботи морських нафтоперевалочних комплексів і з огляду на найпесимістичніші сценарії стосовно впливу на морську екосистему для проектованого МНПК прийнято значення усередненого коефіцієнта втрат на рівні 1,5 т на 1 млн.т нафти, що перевантажується.

Заходи з ліквідації розливів нафти розраховані на розлив об'ємом 100 м3 , що приблизно удвічі перевищує максимальний зареєстрований аварійний розлив у північно-західному регіоні Чорного моря.

Оскільки аварійний розлив нафти, швидше за все, може трапитися в морі, але ймовірність його вкрай низька, Кабінет Міністрів України поклав відповідальність за реагування на розливи нафти в море на МінНС.

До введення в експлуатацію МНПК, поряд з іншими експлуатаційними документами, розробляються та будуть введені в дію документи для функціонування "Системи керування навколишнім середовищем". Вони передбачають:

- підготовку, декларацію і здійснення на практиці політики підприємства в галузі охорони навколишнього природного середовища;

- регламент заходів для запобігання забруднення й, у тому числі, для запобігання і ліквідації розливів нафти (керівництво, технологію й інструкції для оператора на причалі і його помічника на оброблюваному танкері, план і ліквідацію розливів нафти):

- регламент роботи берегового персоналу МНПК з обліком дотримання вимог безпеки і запобігання розливу нафти, в тому числі при надзвичайних ситуаціях (вибух, пожежа, викид аміаку, гроза).

Оцінка попередження екологічних ризиків і забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки діяльності з'єднувального нафтопроводу "Одеса- Броди"

З'єднувальний нафтопровід "Одеса- Броди" проходить по території Одеської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та Львівської областей. Тому робочий проект нафтопроводу пройшов державну екологічну експертизу в обласних управліннях Мінекобезпеки. У складі проектної документації включено погоджуючі матеріали Державної інспекції охорони Чорного моря. Експерти зазначають, що траса нафтопроводу не перетинає заповідних територій та об'єктів, проходить за межами родовищ корисних копалин.

Автоматизовану систему управління технологічними процесами контролюватиме параметри стану обладнання МПС, лінійну частину нафтопроводу та резервуарного парку, захисне відключення магістральних насосних агрегатів при аварійному підвищенні чи зменшенні тиску в трубопроводі.

На небезпечних ділянках лінійної частини нафтопроводу (перетин річок, залізниці) застосуватиметься метод акустико-емісійної діагностики. Для зменшення негативного впливу на земельні ресурси порушені земелі рекультивуватимуть.

На нафтоперевалочних станціях вживатимуть заходів, щоб нафта не потрапила в грунти і підземні води. Передбачено негайну локалізацію аварійних розливів та утилізацію забрудненого грунту. При цьому використовуватимуть технологію, розроблену мікробіологічною лабораторією Одеського Держуправління Мінекобезпеки з відновлення грунтів (препарат "Еконадін"). На вільних від забудови і комунікацій ділянках проммайданчиків посадять дерева, кущі, розіб'ють газони з багаторічними травами. Деревами газостійких листяних видів буде озеленено санітарно-захисну зону в напрямі селітебних зон.

Висновки проведеної екологічної Державної експертизи свідчать, що проектна документація виконана згідно з вимогами природоохоронного законодавства та діючими нормативними документами, а заходи: передбачені у проекті будівництва нафтопроводу "Одеса-Броди" забезпечують екологічну безпеку у процесі будівельних робіт та експлуатації.

Під час будівництва трубопроводу проводяться гідравлічні випробування готових ділянок забезпечується антикорозійний захист зовнішньої та внутрішньої поверхні нафтопроводу. Щоб захистити збудовані ділянки від корозійних процесі на сьогодні їх наповнили водою з показником рН, близьким до нейтрального. При будівництві використовують труби із заводською ізоляцією, що забезпечує їх високу якість. Зварні шви ізолюють за допомогою спеціальних термоусадочних манжетів. Під час будівництва, по закінченні рекультивації грунтів над трубопроводом, на замовлення ДАТ "Магістральні нафтопроводи "Дружба" проводився контроль якості рекультивації.