При будь-якому використанні матеріалу посилання на
ТОВ „Нафтогазбудінформатика”обов’язкове

Проект
Проект Закону розроблено
фахівцями ТОВ "Нафтогазбудінформатика"
із залученням незалежних експертів

Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який визначає платників збору на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування збором об’єктів, порядок обліку, звітування та внесення збору до бюджету.

Збір на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів є цільовим загальнодержавним збором, який у повному обсязі зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовується виключно на створення та функціонування в Україні системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

1.1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1.1.1. Збір, оподаткування, платник збору, оподатковуваний об’єкт (у відповідних відмінках) – збір на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, оподаткування збором на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, платник збору на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, об’єкт, який підлягає оподаткуванню збором на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

1.1.2. Особа – будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні:

суб’єкт господарювання, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи;

дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником збору, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого суб’єкта господарювання.

1.1.3. Платник збору – особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати нарахування та внесення до бюджету збору, або особа, яка імпортує нафту та/або нафтопродукти на митну територію України.

1.1.4. Звітний (податковий) період – період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки збору та сплачувати його до бюджету.

1.1.5. Податкове зобов'язання – загальна сума збору, нарахована платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

1.1.6. Нафта та нафтопродукти – нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних мінералів, крім сирих; продукти, не включені до інших угруповань, з вмістом 70 мас. % або більше мастил з нафти або нафтопродуктів, вироблених з бітумінозних мінералів, причому ці продукти є основними складовими частинами, включеними до товарної підпозиції 2710 00 групи 27 розділу V Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України”.

1.1.7. Агентство – Державне агентство з управління мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів.

1.2. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

2.1. Платником збору є будь-яка особа, яка:

а) здійснює видобуток нафти на території України;

б) імпортує нафту та/або нафтопродукти;

в) здійснює поставку на митній території України або власне споживання готової продукції (нафтопродуктів), виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента (нафти).

2.2. Дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, нерезидент, представництво нерезидента, громадяни України або особи без громадянства визнаються платниками збору у разі, якщо діяльність з видобутку нафти, імпорту нафти та/або нафтопродуктів дозволена законодавством. В іншому разі платником збору є особа, яка здійснює таку діяльність відповідно до законодавства.

2.3. Платник збору, який здійснює видобуток нафти, може делегувати право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору філії, відділенню, іншому відокремленому підрозділу, що не має статусу юридичної особи, за місцезнаходженням родовища нафти. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність збору несе платник збору.

3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників збору з:

3.1.1. видобутку нафти на території України;

3.1.2. ввезення нафти та нафтопродуктів у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:

поставка продуктів переробки нафти (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;

інші випадки, передбачені Митним кодексом України;

3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з ввезення на територію України важких дистилятів:

3.1.1. газойлів (товарні підпозиції 2710 00 61 00  - 2710 00 69 00);

3.1.2. палива рідкого (мазуту) (товарні підпозиції 2710 00 71 00 - 2710 00 78 00 );

3.1.3. мастил та інших масел (товарні підпозиції 2710 00 81 00  - 2710 00 98 00 ).

4.1. База оподаткування операцій з видобутку нафти на території України визначається, виходячи з обсягів нафти, видобутої в межах території України у звітному податковому періоді, за винятком обсягів фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти при її видобуванні, підготовці до транспортування і транспортуванні, але не більше нормативних обсягів втрат і виробничо-технологічних витрат.

Перелік та порядок визначення розмірів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат нафти при її видобуванні, підготовці до транспортування і транспортуванні встановлюються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

4.2. Для нафти і нафтопродуктів, які імпортуються на митну територію України платниками збору, базою оподаткування є обсяги імпортованої нафти і нафтопродуктів.

4.3. Для готової продукції (нафтопродуктів), виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента (нафти), у разі її поставки на митній території України або власного споживання, базою оподаткування є обсяги такої поставленої або спожитої продукції.

5.1. Звільняються від оподаткування операції з:

5.1.1. видобутку нафти на території України, яка передана у звітному (податковому) періоді до мінімального запасу нафти та нафтопродуктів;

5.1.2. ввезення нафти та нафтопродуктів у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту), які передані у звітному (податковому) періоді до мінімального запасу нафти та нафтопродуктів.

5.2. У разі. якщо у звітному податковому періоді до мінімального запасу нафти та нафтопродуктів передається нафта, видобута у попередніх звітних (податкових) періодах, чи нафта або нафтопродукти, ввезені у попередніх звітних (податкових) періодах, на такі обсяги переданої до мінімального запасу нафти та нафтопродуктів зменшується об’єкт оподаткування звітного (податкового) періоду.

6.1. Ставки збору встановлюються Агентством щорічно до 1 січня звітного року. У разі, якщо до 1 січня звітного року ставки збору Агентством не встановлені, застосовуються ставки збору, затверджені на попередній рік.

6.2. Методика розрахунку ставок збору затверджується Кабінетом Міністрів України.

7.1. Розмір сум збору, що підлягають сплаті, визначається платниками самостійно, виходячи з бази оподаткування у звітному (податковому) періоді та ставок збору, чинних на перше число звітного року. У разі, якщо ставки збору змінюються протягом звітного року, вони застосовуються до бази оподаткування звітних податкових періодів наступного звітного року.

7.2. Розрахунки збору складаються щомісяця (окремо за кожним видом об’єкта оподаткування) за формою, встановленою центральним податковим органом відповідно до закону, і подаються до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника збору або філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу, якому платником збору делеговано право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору, у строки, встановлені законодавством.

7.3. Збір сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України платником збору або філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом, якому платником збору делеговано право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору, у строки, встановлені законодавством. Єдиним розпорядником цих коштів спеціального фонду Державного бюджету України є Агентство.

7.4. Звітний (податковий) період для збору дорівнює календарному місяцю.

7.5. У разі виникнення у звітному податковому періоді від’ємного значення об’єкта оподаткування, таке від’ємне значення переноситься на зменшення податкового зобов’язання наступного податкового періоду, крім випадків зняття платника збору з реєстрації.

У разі подання платником збору заяви про зняття його з реєстрації, податковий орган за наслідками документальної перевірки подає висновок до відповідної установи Державного казначейства про повернення платнику збору надмірно сплачених сум збору.

7.6. Відповідальність за своєчасність реєстрації як платника збору, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплату збору, у тому числі філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, яким платником збору делеговано право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору, несе платник збору.

7.8. Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати (перерахування) збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється відповідним органом державної податкової служби за місцем реєстрації як платника збору.

7.9. Контроль за ввезенням на територію України нафти і нафтопродуктів здійснюють митні органи. Митні органи повідомляють органи державної податкової служби про обсяги ввезеної на територію України, у тому числі на давальницьких умовах, нафти і нафтопродуктів відповідно до умов укладеної між ними угоди.

7.10. Контроль за фактичними обсягами втрат та виробничо-технологічних витрат нафти при її видобуванні, підготовці до транспортування і транспортуванні здійснюється Агентством. Державне агентство повідомляє органи державної податкової служби про наслідки перевірок фактичних обсягів втрат та виробничо-технологічних витрат нафти при її видобуванні, підготовці до транспортування і транспортуванні.

8.1. Особа, яка підпадає під визначення платника збору, подає до органу державної податкової служби за місцем основної податкової реєстрації такої особи в органі державної податкової служби за іншими загальнодержавними податками і зборами заяву про реєстрацію як платник збору у термін, не пізніше останнього календарного дня місяця, в якому у такої особи виник об’єкт оподаткування. Орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

8.2. Особа, яка в установлений термін не подала заяву до органу державної податкової служби про реєстрацію як платник збору, не звільняється від обов’язків подання розрахунку збору, обліку об’єктів оподаткування, обчислення і сплати збору та відповідальності за своєчасність подання розрахунку збору, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

8.3. Платник збору, який здійснює видобуток нафти і прийняв рішення делегувати право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору філії, відділенню, іншому відокремленому підрозділу, що не має статусу юридичної особи, за місцезнаходженням родовища нафти письмово повідомляє податковий орган про таке рішення та місяць, з початку якого таке право делеговано, у десятиденний термін з моменту прийняття такого рішення.

8.3. Орган державної податкової служби накладає один із зазначених нижче штрафів у розмірі:

8.3.1. 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання заяви про реєстрацію платника збору або неповідомлення податкового органу про прийняте рішення делегувати право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору філії, відділенню, іншому відокремленому підрозділу;

8.3.2. 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за несвоєчасне подання заяви про реєстрацію платника збору, про прийняте рішення делегувати право обліку об’єктів оподаткування, обчислення, складання та подання до податкового органу від імені платника збору податкового розрахунку та сплати збору філії, відділенню, іншому відокремленому підрозділу.

8.5. Інші штрафи за порушення Закону застосовуються у розмірах, встановлених законодавством.

9.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком його опублікування.

9.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

9.3. Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

9.4. Зміни порядку оподаткування збором можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим збором. У разі, якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим збором, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

9.5. Внести зміни до таких законів України:

9.5.1. Закону України „Про систему оподаткування”:

а) у частині третій статті 1 після слів і коми „збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності” доповнити словами і комою „збору на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів”;

б) статтю 1 доповнити новою частиною шостою такого змісту:

„Ставки збору на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів встановлюються Державним агентством з управління мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів”.

У зв’язку з цим, частини шосту – дев’яту статті 1 вважати відповідно частинами сьомою – десятою статті 1;

в) частину першу доповнити пунктом 29 такого змісту:

„29) збір на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів”;

9.5.2. Закону України „Про податок на додану вартість”: пункт 6.5 статті 6 доповнити підпунктом 6.2.5 такого змісту”:

„6.2.5. поставки нафти і нафтопродуктів Державному агентству з питань створення та обслуговування мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів з метою створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів”.

9.6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк затвердити Методику розрахунку ставок збору.

Необхідність прийняття проекту Закону України „Про збір на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів” обумовлена нагальною потребою створення державного мінімального запасу нафти і нафтопродуктів та забезпечення джерела для фінансування створення такого запасу.

Цілями і завданнями Закону є визначення механізму справляння збору на фінансування створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, платників збору, об'єктів, бази оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування збором об’єктів, встановлення порядку обліку, звітування та внесення збору до бюджету.

Закон містить дев’ять статей.

Концепція Закону полягає в тому, що частина нафти і нафтопродуктів, яка у будь-який спосіб у вигляді товарної продукції з'явилася на територій України та призначена для споживання в Україні, через механізм справляння збору підлягає залученню до державного запасу нафти та нафтопродуктів.

У зв’язку з цим, статтею 2 проекту Закону як платники збору визначаються особи, що видобувають нафту на території України, імпортують нафту та/або нафтопродукти або здійснюють споживання чи реалізацію нафтопродуктів, що виготовлені на давальницьких умовах з імпортованої сировини замовника.

Базою обчислення збору статтею 4 проекту Закону встановлено фізичні величини обсягів видобутої в Україні нафти та імпортованої нафти та нафтопродуктів. При цьому за статтею 5 пропонується звільнити від оподаткування обсяги нафти і нафтопродуктів, які безпосередньо передаються до державного запасу нафти та нафтопродуктів.

Встановлення ставок збору, що мають розраховуватися, виходячи з плану наповнення у плановому році державного запасу нафти і нафтопродуктів, статтею 6 проекту Закону делегується Державному агентству з управління мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів як спеціально створеному центральному органу виконавчої влади.

Згідно зі статтею 7 проекту Закону розмір збору обчислюватиметься платниками збору самостійно, а збір щомісяця сплачуватиметься платниками до спеціального фонду Державного бюджету. При цьому платники в загальновстановленому порядку звітуватимуть перед податковими (контролюючими) органами про нараховані ними суми збору. Кошти збору використовуватимуться виключно на фінансування придбання нафти та нафтопродуктів до державного запасу.

Маючи на меті привести законодавство України у відповідність до положень законопроекту, статтею 9 проекту Закону передбачено внести необхідні зміни до Закону України „Про систему оподаткування”.

Закон України „Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів” (проект).

Закон України 25 червня 1991 року № 1251-XII „Про систему оподаткування”.

Закон України 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Реалізація запропонованого законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Прийняття цього проекту Закону створить у Державному бюджеті України джерело фінансування для наповнення мінімального запасу нафтою та нафтопродуктами, що матиме позитивний вплив на стабільність ринку нафти і нафтопродуктів на Україні та відповідатиме загальноєвропейським вимогам.